Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Дивосвіт , що цікавить дитину. «Оленчині вишивки» С. Жупанин.

Тема. Дивосвіт , що цікавить дитину. «Оленчині вишивки» С. Жупанин.

Мета. Викликати позитивні емоції учнів; формувати потребу  естетичного сприйняття світу, удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; уміння робити висновки з прочитаного, добирати риму; ознайомити учнів з українською вишиваною сорочкою – частиною українського національного одягу, її деталями, викликати інтерес до українських народних традицій, захоплення українською вишивкою, бажання самим творити подібну красу.

Обладнання. виставка вишитих речей: жіночі сорочки – вишиванки, святкові і буденні, чоловічі вишиванки, вишиті обрядові та звичайні рушники, скатерті, диванні доріжки, вишиті наволочки, запис пісні «Два кольори»,матеріали для роботи в групах: «З’єднай дві частини прислів’я», «Віднови вірш».,скоромовка ,презентація, відео.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі,

Привітайте в добрий час

Гостей посмішками й миром

Ми вам раді, люди добрі

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок у 3 клас.

ІІ. Психологічне настроювання

-         Скажіть, діти, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку читання?

(відповіді дітей)

Очі дивляться  - та все бачать,

Вушка слухають – та все чують,

Голова думає, міркує.

Якими буде урок? – Цікавим.

Які у мене діти? – Найкращі!

Тож нехай мої та ваші надії здійсняться!

1)    Артикуляційна розминка

Вивчення скоромовки:

Сорока сороченятам

Сорочки строчила,

Сорочки строчила –

Вишиванки шила.

Все чорним та білим,

Все білим та чорним

Сорочки строчила,

Скрекотати вчила.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

-         А про те, чим ми сьогодні займатимемося на уроці,хай вам підскаже невелика виставка цих прекрасних виробів. На цій виставці представлені старовинні полотняні українські сорочки, сучасні блузки, серветки, скатерті, фартушки, пояси!.. А ще рушники… І які!.. Дуже давні, не такі барвисті, як зараз, але дуже дорогі нам, сучасні весільні «На щастя, на долю!», «Лебединої вірності», прекрасний чималий рушник з деревом життя. А ще послухайте цю задушевну пісню, яку виконує народний артист України Віктор Павлик

Звучить пісня «Два кольори»

 

На уроці ми подовжимо ознайомлення з віршованою скарбницею Степана Ілліча Жупанина, прочитаємо його вірш «Оленчини вишивки». Проведемо дослідження української вишивки, ознайомимося з роботами майстрів та висновками експертів.

Майстер- це фахівець з якогось ремесла, той хто досяг майстерності

Експерт-фахівець з дослідження якої-небудь справи

 

1.     Довідкова інформація учнів

1

Сорочка належить до найдавнішої одежі наших предків. Ще за часів Київської Русі довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. У жіночої сорочки рукава довгі і широкі, оздоблені вишивкою. Про дівчину у гарно вишитій сорочці кажуть так: «Рукава, як писанка, а личко як маків цвіт». Матеріалом для всіх українських сорочок завжди було біле лляне чи конопляне полотно, або купована біла бавовняна тканина. Білий колір сорочок – це найстаріша і найхарактерніша їх особливість; другою особливістю української сорочки є вишивка.

2

Чоловіки за часів Київської Русі носили довгі, по коліна, білі полотняні сорочки поверх штанів. Чоловіча сорочка-вишиванка також шиється з білого полотна. Вона має низенький стоячий комірець, розріз посередині грудей. Для вишивки чоловічої сорочки найчастіше використовується сірий, чорний, синій і червоний кольори. Довгу навипуск сорочку українці носили з вузькими штаньми, які шили з білого домотканого полотна. Коротку сорочку парубки і чоловіки убирають у шаровари. Українські козаки носили широкі шаровари червоного та синього кольорів. Верхній одяг підперезували довгими поясами. Пояс був і оберегом, і прикрасою чоловічого одягу.

3

Українські майстрині прагнули перенести у вишивку красу оточуючої природи. Українська сорочка не тільки прикривала тіло, а ще й захищала свого хазяїна та хазяйку від впливу злих, ворожих людині сил. Наші предки вірили, що саме сорочка, яка прилягає до тіла є своєрідним «панцирем», непроникним для злих духів. Головним кольором вишивки був червоний, що вважався оберегом. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування, від умирання. Ця давня традиція протистояти злу красою. Вишивкою  особливо густо прикрашалися рукава, комір, поділ сорочки. Чому? Бо саме ці місця де закінчувалася тканина – «панцир», були найменш захищені від ворожих сил. Сорочка була оберегом і символом належності до свого роду, пам’яті та любові.

4

В узорах української вишивки можна впізнати зображення квітів, рослин, тварин, птахів. На вишитих скатертинах, серветках, рушниках можна побачити виноград, листя дуба, барвінок, хміль, з птахів – півня, сову, зозулю, голубів. З тварин найчастіше вишивали – коня, оленя, зайця, риб, з комах – метелика, муху, павучків, жука.

        Для створення вишитих орнаментів здавна використовують різнокольорові нитки: червоні, сині, жовті, зелені, чорні, срібні, золоті. Тому українська вишивка дуже гарна і є справжнім народним мистецтвом..

Учитель. Бабусі і матері передавали донькам і внучкам свої секрети рукоділля:  як добирати кольори, створювати візерунки, а головне – як вкладати в шиття свої добрі почуття, побажання.

4

Ось прислухайся, що говорила мати, коли вишивала сорочку  для своєї дитини: «Ниточка до ниточки – та й квіточка. Кладу ниточку на щастя, на здоров’я, щоб росла моя дитинка міцною та сильною, розумною та гарною, як зоря до віку. Жовту нитку в сонця візьму, а зелену – в трав. Подарує небо синю, а зіронька - багряну».

5 Перегляд  відео

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Виразне читання вірша вчителем.

- Про кого говориться у вірші?

- Що ви дізнались про Оленку?

2.     Словникова робота

Рукодільниця- та що виготовляє якісь вироби, речі ручним способом

Світлиця- чиста, світла парадна кімната в будинку

Китиця- купчення квітів, плодів на одній гілці

Барвограй-яскравість кольорів (барвистий, квітчастий, кольоровий)

3.     Повторне читання вірша учнями.

-         Що вишила дівчинка?

4.     Робота з усвідомленням прочитаного.

-         З чого видно, що Оленка – вправна, завзята  рукодільниця?

-         Що вона зображає на своїх вишивках?

Прочитайте.

-         Кого найбільше дівчинка радує?

-         Знайдіть у вірші порівняння. Що вони підкреслюють?

-         Прочитайте вирази, вжиті у переносному значенні? Що вони означають?

-         Поміркуйте, що у вірші означають слова барвограй і дивосвіт?

V. Фізхвилинка

5.     Вправи на розвиток швидкості читання

А) Гра «Читання навздогін»

Б) Гра «Дослідники»

- Порахуйте, скільки разів ужито слова «вишивка», «вишила» (8)

В) Знайдіть рими, доберіть свої.

Мала (вишила, подолала), весна (ясна), вишеньках (вишивках), дивосвіт (слід), збирай (барвограй).

(Добери – кольори, квіточка – свічечка, рідненька – дорогенька, Україна – солов’їна, журавлі – до землі)

6.     Робота в групах

А) З’єднай дві частини прислів’я, значення одного з них пояснити.

«Барвінок»   

Не буде швачки з багачки,           а те дорога, що доброго майстра

І собака б ткав,                      а він в плач

Ото ткач: нитка рветься,             а з ткача багача

Не те дороге, що червоне і золоте                 якби хто нитки в’язав      

«Калинка»  

Коли б голка пройшла,            то все ниткам горе

Зима була, чом не пряла,        весна була, чом не ткала

Має нитку, має голку                а нитка мусить

То шиє, то поре                         шиє все життя без толку                            

«Вербиченька»

Зимою день малий – нитка довга,                 а в тім, що діло робить

З ремеслом дружити -                                    а на кота – велике

Не в тім хороша, що чорноброва,                 весною день великий – нитка коротка

Пошив: на собаку мале,                                в житті не тужити

Б) «Віднови вірш»

1-а група «Барвінок», 2-а група «Калинка», 3-а група «Вербиченька»

«Барвінок»                           «Калинка»                                «Вербиченька»

Вишила матуся                    Різнокольорові                         Дякую, матусю,

В неї одягнуся                      А на ній чудові                        В твоїй вишиванці

Мені вишиванку                  Квітнуть, як живі,                    Дорога, рідненька,   

Я сьогодні зранку                Квіти весняні.                          Я така гарненька!

Б) Віднови вірш.

Кожна група одержала 1 строфу незнайомого дітям вірша, в якому змінено рядочки.

«Барвінок»: вишила матуся; в неї одягнуся; мені вишиванку: я сьогодні зранку.

«Калинка»: різнокольорові; а на ній чудові; квітнуть, як живі; квіти весняні.

«Вербиченька»: дякую, матусю,; в твоїй вишиванці; дорога, рідненька,; я така гарненька!

VІ. Підсумок уроку.

Вчитель – Оці барвисті, неповторні в своїй красі, народні вишивки надихали поетів, композиторів на створення прекрасних пісень про українські вишиванки.

Оцінювання

Завдання додому: вивчити вірш напам'ять

-         А тепер скажіть, чи збулися ваші надії і сподівання нашого уроку?

-         Рефлексія

-         Я сьогодні дізнався…

-         Мені сподобалося..

-         Хочу сказати спасибі..

-         Виявляється, що..

-         Я навчився..

Збіг наш урок, як коротка мить,

Дуже швидко час біжить

Ще попереду у нас багато кроків

І цікавих і змістовних уроків.

Вірш Я. Яковенка читає

 

Рано – вранці на світанку

Вишиваю вишиванку,

У зеленім житі

Буду ворожити.

Попрошу у неба

Солов’їний щебет.

Попрошу у квітки

Чарівної нитки.

Тоненької, шовкової

Нитки  кольорової.

Полотном біленьким

Вишию рівненько

Голосну сопілочку

І вишневу гілочку,

Пташечку, калину,

Маму і дитину.

Вийся – вийся, голочко,

Вишиваю долечку.

Візерунком рясна

Буде доля красна.

Подобається