Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

«Професійна музика»; «Вокальна музика».

Мета: довести, що вокальна музика –  самий поширений жанр музично – поетичного  мистецтва.


Завдання:
навчальні: ознайомлення з поняття «вокальна музика», «різновиди вокальних голосів», закріплення понять пісня, арія,романс,серенада,вокаліз;повторення засобів музичної виразності;
розвиваючі: розвиток вокально-хорових навичок, музичного мислення, творчих здібностей, вдосконалення виконавських умінь гри на елементарних музичних інструментах;
виховні: виховання почуття патріотизму та любові до своєї Вітчизни, силу волі та прагнення духовного росту, віри в духовну велич людини (на прикладі життя і творчості Соломії Крушельницької).


Музичний матеріал: «O,Sole Mio» у виконанні Е.Карузо, «Пісня Сольвейг» Е. Гріга у виконанні С. Крушельницької, фонограма пісні Н. Май «Золота зіронька», записи голосів для музичної вікторини.


Наочні посібники: схема уроку, схема будови куплетної пісні, словник «Вокально-хорова скарбничка», картки з італійським та українським текстом пісні «O, Sole Mio», картки з інформацією про Енріко Карузо, авторів пісні «O, Sole Mio», С. Крушельницьку, Н. Май, портрет Е. Гріга.


Відеоматеріал: «Пісня Сольвейг» Е.Гріга, відомості про Е. Гріга, Е. Карузо, авторів пісні «O, Sole Mio», С.Крушельницьку,Н.Май. 
Технічне обладнання: Комп’ютер, баян, бубон, дзвіночки, горішки-кастаньєти.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

                                                     

  План

I          Організаційний момент. Музичне вітання.

II         Актуалізація знань з теми «Професійна музика»

2.1      Гра «Закінчи речення»

2.2      Гра «Музична ялинка»

III        Оголошення теми уроку- «Вокальна музика»

3.1      Дослідження тексту пісні «O, Sole Mio» італійською та українською мовами.

IV.       Слухання музики

4.1    «О,Sole Mio»  у виконанні італійського тенора Енріко Карузо

4.2     Слухання «Пісні Сольвейг» Е. Гріга та ознайомлення з творчістю Соломії        Крушельницької 

V         Вокально–хорова робота. Розучування пісні Н.Май «Золота зіронька»

VI       Музикування. Оркестровий супровід пісні та виконання з танцювальними рухами під фонограмму

VII      Висновки та оцінювання

VIII    Оголошення домашнього завдання

Учитель: Ми розпочали вивчення теми «Професійна музика». Давайте пригадаємо, що ми знаємо про професійну музику. Допоможе нам у цьому гра «Закінчи речення» та «Музична ялинка». Музична ялинка – це схема, яку ми прикрашатимемо на кожному уроці.

(Робота із схемою уроку. Разом із відповідями учнів
на схемі відкриваються ключові поняття).

Учитель: Професійна музика – це музика яку створює…
Учні: композитор.
Учитель: Музика, призначена для виконання на музичних інструментах, називається…
Учні: інструментальною музикою
Учитель: А на початку уроку звучала…
Учні: вокальна музика.
Учитель: Обґрунтуйте свою відповідь: 
Учні: Тому, що вокальна музика призначена для виконання голосом. 
Учитель: Вокальну музику, яку виконує один виконавець, називають…
Учні: соло, сольною.
Учитель: а виконавця такої музики …
Учні: солістом
Учитель: А можна виконувати ансамблем від 2 до 11 виконавців, тоді вона називається… 
Учні: дует, тріо, квартет.
Учитель: Виконання від 12 та більше – називається…
Учні: хором.
Учитель: Найважливішим елементом мови музичного мистецтва, називають… 
Учні: мелодію. 
Учитель: одноголосно виражена музична думка – це…
Учні: Мелодія.
Учитель: «душею музики» є…
Учні: Мелодія.
Учитель: Іншими елементами музичної мови є...

(Учням демонструються терміни, на які вони дають відповіді).

 

Учні: ритм, метр, штрихи, темп, регістр, тембр, динаміка, лад.

(Прикрашається восьмикутна зірка ялинки).

Учитель: Мелодія служить містком між різними культурами, народами. Навіть, якщо ми не розуміємо мову, ми зрозуміємо пісню, тому що через спів людина може виразити …
Учні: настрої, емоції, почуття, переживання.


IIIОголошення теми уроку  
Учитель: Сьогодні на уроці ми будемо вивчати найдавніший вид музичного мистецтва. Це особливе, музично-поетичне мистецтво. Він є таким древнім, як людська мова.
Що в музиці є найдревнішим, що є подібним до мови, ми дізнаємося, пройшовши усі етапи уроку і виконавши усі завдання.


 Дослідження тексту пісні «O, Sole Mio» італійською та українською мовами. 
Учитель: Отже, завдання перше. Перед вами картки з текстом невідомої вам пісні. Спробуємо його дослідити. Якою мовою звучатиме пісня?
Учні: Це італійська мова. «O, Sole Mio» українською звучить як «Моє сонце». Автори пісні: музика Едуардо ді Капуа, слова Джованні Капурро.
Учитель: Де ж була написана мелодія неаполітанського шлягера та де відбулася прем’єра? Знайдіть відповідь, прочитавши текст.

(Показ слайду «Історія створення пісні».
Учні зачитують текст).
«O, Sole Mio»

Є пісні, які, начебто, знайомі все життя. Вони прийшли до нас так рано, що, іноді, навіть не знаєш їх виконавців, а, тим більше, авторів. Деякі люди починають їх вважати народними, так сталося і з піснею «O, Sole Mio». 
Насправді, історія появи цієї красивої пісні аж ніяк не є таємницею. Згідно з дослідженням, відома на весь світ пісня була написана на замовлення російського мецената графа Полєнова і прем’єра її пройшла в Петербурзі. Мелодію для хрестоматійного неаполітанського шлягера композитор Едуард оді Капуа склав в 1898 році під час перебування в… Одесі! Так що «сонце після бурі» вставало не над водами Середземного моря, а десь над Ланжероном або Аркадією! 
Текст пісні у ді Капуа вже був з собою під час подорожі по півдню Росії. Його автор –неаполітанець Джованні Капурро. 
Вперше пісню опублікували в 1899 році. Але, як це часто буває, ні багатства, ні слави пісня авторам не принесла. Ді Капуа і Капурро продали права на пісню за 25 лір видавництву «Bideri». Згодом обидва співавтора померли в бідності. Але вони встигли побачити, як їх пісня набуває все більшу і більшу популярність.


Учні: Пісня була написана на Україні в Одесі, а вперше виконана в Петербурзі. 
Учитель: А ось перед вами переклад пісні.


«Моє сонце».
Чудовий ранок, коли сонце сходить,
Як спокійне повітря після бурі!

Свіже повітря приносить свято,
Чудовий ранок, коли сонце сходить!
Але є інше сонце, більш красиве,
Моє сонце, воно відображається в тобі,
Сонце, моє сонце, воно відображається в тобі!
Виблискує скло твого вікна
Прачка співає і їй стає радісно
Вона нарізає хліб, розкладає його і співає.
Виблискує скло твого вікна… Але є інше сонце…
Коли ніч приходить і сонце сідає,
В душі моїй поселяється смуток;
Але я б залишився під твоїм вікном,
Коли ніч приходить, і сонце сідає… Але є інше сонце…
Проаналізуємо текст. 
- Кого називають сонцем? (дівчину).
- А хто ж її так ніжно називає? (юнак).
- Як називають такі почуття, коли люди підбирають ласкаві слова? (кохання).
- До якого жанру належить ця пісня? (ліричного).
- В який час доби юнак дівчині співає і де? (вечір, під вікном).
- Який би ви музичний інструмент використали для супроводу пісні, щоб передати ніжність почуттів? (гітару). 
- Тож загляньте до «Вокально-хорової скарбнички» та відшукайте назву такого твору (серенада).
- Жанр цього твору зазначають як пісня-романс. Дізнаймося, яка різниця між піснею та романсом. Зачитайте визначення та пригадайте будову пісні.
Пісня – найбільш поширена форма вокальної музики, в якій поєднуються поетичний та музичний образи. 

Перший куплет = заспів + приспів

Романс –(виник в Іспанії) одноголосний вокальний твір поетичного змісту з інструментальним супроводом, а також назва інструментальної п’єси наспівного, мелодійного характеру.
Учитель: Народна пісня будується, як і композиторська, у куплетній формі. За формою романс подібний до пісні, але має й певні відмінності. У романсі допускаються відступи від основної мелодії, а приспів переважно відсутній. Пісня за характером може бути будь-якою, а романс – тільки ліричний.

 


 Розспівування – імпровізація на текст «O, Sole Mio»

Учитель: Тож уявимо себе

композиторами та спробуємо свої сили в написанні маленької мелодії про сонце на текст: «O, Sole Mio»

 

IV. Слухання «O, Sole Mio» у виконанні Енріко Карузо. Ознайомлення з особистістю Енріко Карузо. 
Учитель: А тепер послухайте пісню «O, Sole Mio» італійського композитора Едуардо ді Капуа та охарактеризуйте засоби виразності цього твору: мелодію, тембр, скориставшись знаннями про засоби музичної виразності.

(Слухання «O, Sole Mio» у виконанні Енріко Карузо).

Учні: Мелодія композитора Едуардо ді Капуа надзвичайно плавна, наспівна…
Учитель: Так, це мелодія бель канто, як кажуть італійці, прекрасна мелодія широкого дихання… Чи знайома вона вам?
Учні: Цю мелодію ми виконували як музичне вітання.
Учитель: Написана понад 100 років тому, вона стала популярною у всьому світі. А ще неабияку популярність їх приніс особливий тембр її виконавця – італійського співака, легенди вокального мистецтва ХХ століття Енріко Карузо.

(Показ портрета Е. Карузо).

Учитель: Голос Карузо має велику силу та яскрвавий тембр. Такий голос називають …
Учні: Драматичний тенор.
Учитель: Енріко Карузо називають найбільшим тенором всіх часів. Він один із перших серед оперних співаків почав записувати свій голос на грамофонні платівки. У концертному репертуарі Карузо, як уродженця Неаполя, основне місце займали неаполітанські пісні, і, звичайно ж, в першу чергу – «O, Sole Mio». Цікавий факт: після його смерті в його честь була виготовлена гігантська воскова свіча на кошти вдячних шанувальників. Її запалюють 1 раз в рік перед лицем Мадонни. За розрахунками, її вистачить на 500 років.

Фізкультхвилинка

Оглядове виконання «Пісні Сольвейг» Е. Гріга.
Учитель: Так піснею чоловіки розкривають свої почуття. А які почуття передасть дівчина? Напевне, вірність, вміння чекати, надію на зустріч з коханим… В історіє світової літератури і музики є одна героїня, яка осліпне, чекаючи коханого… Це норвезька дівчина Сольвейг, героїня драми Генріка Ібсена «Пер Гюнт» та музики Едварда Гріга до цієї драми. Про свої почуття вона розповідає, звичайно ж, у пісні. Все життя чекає Сольвейг свого коханого, який покинув батьківщину в пошуках щастя. А щастя було поруч, а не на чужині... (Учитель читає текст першого куплету).
Зима пройде, і весна промайне, і весна промайне.
Зав’януть квіти всі – снігом їх замете, снігом їх замете.
До мене ти вернешся – душа це відчува, душа це відчува.
І вірною залишусь тобі, любов моя, тобі, любов моя.
Учитель: Пропоную вам відчути настрої Сольвейг, виконати цю журливу пісню. Я запропоную вам фразу, а ви – будете повторювати «луною».

(Учні за вчителем виконують перший куплет з показом руху мелодії).

 Слухання «Пісні Сольвейг» Е. Гріга та ознайомлення з творчістю Соломії Крушельницької. 
Учитель: А тепер послухайте «Пісню Сольвейг» повністю. Охарактеризуйте структуру пісні.

(Слухання «Пісні Сольвейг»).

Учні: Пісня має заспів з текстом та без тексту, без слів… 
Учитель: Як вокальним співом можна передати почуття, які переповнюють серце, і навіть слова вже не потрібні, слова не допомагають?
Учні: Сольвейг співає на а-а-а… Спів без слів називається вокаліз 
Учитель: Ви послухали «Пісню Сольвейг» Е. Гріга у виконанні співачки світової слави кінця ХІХ – початку ХХ століття, ім’я якої стало нашою національною славою і гордістю. Про кого йде мова?

(Показ портрета С. Крушельницької).

Учні: Про Соломію Крушельницьку.
Учитель: В той час на оперних сценах світу царювали 4 особи чоловічої статі – італійці Карузо, Батістіні, Тіта Руффо, росіянин Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висоти і стати врівень з ними. Нею була українка Соломія Крушельницька.
Голос співачки звучав у країнах Європи, Південної та Північної Америки, Єгипті. Де б Соломія не співала, завжди підкреслювала, що вона є дочка українського народу. Вона була однією з перших популяризаторів української пісні в світі. Прочитайте та відшукайте в тексті підтвердження цих слів.

(Робота з текстом: учні читають інформацію на картках та вибирають необхідний матеріал для відповіді).

Соломія Крушельницька.

Образ С.Крушельницької став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту й рідкісного голосу. Голосу, що вражав, полонив, бентежив… Який, одного разу почувши, уже неможливо було забути. 
Соломія народилася 1872 року на Тернопільщині в сім’ї священика. Ще в дитинстві вона виявляла неабиякі музичні здібності. Дівчинка вчилася грати на фортепіано, співала в хорі. На позичені гроші батько відправив її навчатися до Львівської консерваторії, яку вона закінчила з відзнакою. 
Соломія успішно дебютувала у Львівському оперному театрі. Італійська співачка Джемма Белінчіоні, яка гастролювала у Львові, помітила неабиякі вокальні здібності дівчини та запропонувала їй поїхати до Італії на прослуховування до фахівців. У Мілані Софія брала уроки вокалу та розкрила широкі можливості свого голосу. 
Уже через рік Крушельницька співала провідні партії на кращих оперних сценах Італії. Тріумф, якого вона досягла в цій країні, відкрив перед нею двері театрів багатьох країн світу. 
Співачка звикла постійно вдосконалюватися і не зупинялася на досягнутому. Невдовзі вона поїхала до Відня, щоб вивчити провідні партії в операх Вагнера. Це був ризикований крок: щойно досягши вершин у мистецтві бельканто, опановувати зовсім іншу манеру співу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак утратив голос. Однак, ризик виправдався, і Крушельницька стала найвидатнішою «вагнерівською примадонною» ХХ століття. 
Її запрошували найпрестижніші театри, і скрізь був тріумф. Співаючи у Варшаві, Соломія щороку приїздила на гастрольні вистави до Петербурга. Російська критика називала її «жінкою –Шаляпіним». Це була найвища оцінка. Співаючи в царському палаці, Крушельницька закінчила свій виступ так, як завжди робила в усіх країнах світу, - українськими піснями. І коли імператор запитав, що це за пісні і якою мовою вона їх співала, Соломія відповідала:»Це –українські пісні, пісні мого народу».
Коли Крушельницькій було трохи за сорок, вона пішла зі сцени та присвятила себе тільки концертній діяльності, виконуючи старовинні, класичні, сучасні й народні пісні. В Італії Крушельницька прожила понад сорок років, а після смерті свого чоловіка повернулася на батьківщину. Вона стала професором Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка, влаштовувала концерти у філармонії… Востаннє співачка вийшла на сцену в 1949 році і вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом. Через два роки співачки не стало. Поховано С. Крушельницьку на Личаківському цвинтарі у Львові. 
Учитель: «Русинка з Поділля», велика дочка українського народу. Знайдіть підтвердження цього вислову.

(Зачитують факти народження співачки).

Учитель: Слухаючи «Пісню Сольвейг», зверніть увагу і визначте, до якої групи голосів належить голос С. Крушельницької. 

(Запис голосу С. Крушельницької. 1909 р.).

Учні: Сопрано.
Учитель: Правильно. Голосу Соломії Крушельницької доступні як легкі верхи ліричного сопрано, так ідраматичний звук у середньому регістрі. Тому його називають…
Учні: лірико-драматичне сопрано.


V   Робота над вокально-хоровою вправою. Гра «Живий рояль». 
Учитель: Це були зірки вокального співу. А ми поспіваємо «Золоту зіроньку» сучасного композитора…
Учні: Наталії Май. 
Учитель: Так, це – авторська пісня, яка своєю мелодикою і формою близька до народної. Яка будова пісні? Що зближує її з народною? 
Учні: Куплетна форма, невеликий діапазон мелодії, часті повтори. 
Учитель: Пограємо в гру «Живий рояль», щоб настроїтись на пісню. 

(Учитель ділить клас на три групи, закріпивши за кожною один із звуків до-мінорного тризвука. Виконується вправа через гру «Живий рояль»)

 Робота над піснею Н. Май «Золота зіронька».
Учитель: Пригадаємо перший куплет пісні «Золота зіронька»: виконаємо без супроводу з показом руху мелодії рукою.
Опрацювання тексту другого куплета в ритмі (учні промовляють в ритмі текст, стукаючи горішками).
Визначення динамічного розвитку пісні (заспів – дві хвилі наростання звука, приспів – кульмінація).


VI  Музикування. Оркестровий супровід пісні та виконання з танцювальними рухами під фонограму. 
Заспів – гра на металофоні та дзвіночках пульсу: 1 фраза – на ноті «до», 2 – на ноті «ре».
Приспів –гра на маракасах та бубні остинатного ритму «ті-ті, та».


VII. Висновки. Оголошення оцінок. 
Учитель: Ось і прийшов час повністю відкрити нашу тему. Народившись разом з мовою, ця музика й досьогодні виражає думки та почуття людей. Дуже часто товаришує зі словом… А, якщо не вистачає слів, говорить …
Учні: Вокалізом.
Учитель: Тож музику, в якій голос відіграє головну або рівноправну з інструментами роль називають…
Учні: Вокальною музикою.
Учитель: Отже, у темі сьогодні заховався найдавніший вид музичного мистецтва, який розвивався разом із мовою…
Учні: Вокальна музика.
Учитель: Отже й говорили ми з вами на тему …
Учні: «Вокальна музика – ровесниця мови».

(Учитель дописує тему).

VIII  Домашнє завдання. Музичне прощання. 
Учитель: Домашнє завдання: розповісти про вокальну музику своїм друзям та рідним. 

(Учитель співає музичне прощання на мелодію «O, Sole Mio»).

Дякую, учні, дякую клас,
Гарний урок пройшов у нас.
Мелодія чарівна 
Нехай звучить в серцях у вас!

(Учні виходять під звучання «O, Sole Mio»).

 

Подобається