|
Вчителям
Не всі вони можуть підійти конкретно вам. Однак ви вправі зробити вибір. Використовуючи ті з них, що дійсно вам підходять, ви забезпечите собі високу життєву стійкість. Правило 1 Визначте негативні чинники, що призводять у вас виникнення стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення, спробуйте змінити своє ставлення до них. Правило 2 Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, праці, сім’ї, позитивному мисленні. Він гарантує високу стресостійкість. Правило 3 Навчіться розслаблюватися: тілом, диханням, думкою тощо. Стрес викликає загальне напруження. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Тому необхідно опанувати різні способи розслаблення. Бо саме в умінні розслаблюватися полягає секрет успішної боротьби зі стресом. Розслаблюючись, ви знижуєте негативний вплив стресу на ваше фізичне й психічне здоров’я. Правило 4 Зробіть паузу. Слід пам’ятати, що успішність побудови особистої програми захисту від стресу залежить від того, наскільки точно й вчасно ви навчилися відчувати, що вступаєте в «зону» стресу і втрачаєте самоконтроль.
проаналізувати своє ставлення до обдарованої дитини і лише тоді обирати правильний шлях взаєморозуміння з нею;
– пам`ятати, що якою б не була обдарована дитина, її потрібно навчати;
– заохочувати дитину до участі у груповому творчому процесі;
– підтримувати творчі намагання дитини;
– створювати ситуації, за яких дитина, що не виявляє особливих успіхів у навчанні, матиме можливість тісного спілкування зі здібною дитиною;
– підтримувати своїм авторитетом дитину, що висловлює відмінну від інших думку й у зв’язку з цим відчуває тиск з боку своїх однолітків.
Що ж таке конфлікт? У психології конфлікт визначається як зіткнення протилежних інтересів, поглядів, прагнень тощо. У колективі конфлікт відображає зіткнення рольових позицій, норм, цінностей членів групи. Конфлікти, що виникають в колективах (у тому числі учнівських), можуть бути викликані такими трьома групами причин: 1. Особливостями освітнього процесу; 2. Психологічними особливостями людських взаємин; 3. Своєрідністю членів групи.
Дев’ять причин конфліктів 1. Необ’єктивність: організаційна боротьба, що переходить “на особистості”. 2. Різниця в цінностях: оцінка світу та реальності часто може не співпадати в одній команді. 3. Різниця в оцінці дійсності: перекручування фактів. 4. Відмінність у цілях: різні цілі в одній команді. 5. Відмінність у методах: сторони мають одну мету, але не можуть дійти згоди з приводу її досягнення. 6. Суперництво за ресурси: кому дадуть клас “а”, а кому “б”? 7. Суперництво за управління: прагнення збільшити свою владу. 8. Непорозуміння: одне слово чи фраза може для когось стати образливим. 9. Нереалізовані очікування: плани, що були побудовані людиною та нереалізовані через іншу сторону.
Усі конфлікти розвиваються за певною схемою і мають загальні стадії розвитку: – потенційного формування суперечливих інтересів, цінностей, норм тощо; – переходу потенційного конфлікту в реальний (усвідомлення конфлікту хоча б одним з учасників); – конфліктні дії та поведінка; – розв’язання конфлікту.
Окрім того, кожний конфлікт має також більш-менш чітко виражену структуру. У будь-якому конфлікті присутні: – об’єкт конфліктної ситуації; – цілі, мотиви учасників; – опоненти – сторони конфлікту; – поведінка, спрямована на ліквідацію планів і руйнування намірів іншої сторони. Важливо пам’ятати, що доки присутні всі перераховані елементи структури конфлікту, він неусувний. Спроба припинити конфліктну ситуацію силовим тиском або домовленостями призводить до наростання, розширення його за рахунок залучення нових осіб, груп чи організацій. Отже, необхідно усунути хоч б один з існуючих елементів структури конфлікту.
Найбільш поширені типи поведінки під час конфлікту:
Агресивний тип поведінки характерний для тієї сторони конфлікту, яка бажає нав’язати свої погляди, цінності іншим, змінити позиції оточуючих відповідно до своїх уявлень про ситуацію. Така людина впевнена в собі та своїй правоті, рідко слухає інших.
Миротворчий тип поведінки властивий тим, хто вміє аналізувати ситуацію, прагне довести правоту чи неправоту сторін конфлікту та знайти оптимальні рішення для його врегулювання.
Нейтральний тип поведінки спонукає людину відмовитись від участі в конфлікті, не включатись у нього, залишатися стороннім спостерігачем. Часто може знехтувати своїми інтересами. Може бути невпевненим, навіть якщо правда на його стороні. За значенням для організації конфлікти розподіляються на конструктивні (творчі) та деструктивні (руйнівні). Перші призводять до створення нових ідей, більш ефективності діяльності. Другі зменшують задоволеність працею, руйнують виробничий процес.
Дев’ять кроків до уникнення деструктивного конфлікту:
– Приділіть більше уваги розумінню поведінки іншої людини, аналізуйте. – Визнайте – рідко всі бувають “правими”. У кожного своя оцінка дійсності та свій погляд на ситуацію. – Не судіть, не повчайте, не вимагайте. – Забудьте про покарання як стратегію поведінки. – Контролюйте хід подій під час загальних зборів, що проводяться в колективі. – Шукайте рішення, а не винного. – Не дозволяйте іншим стати вашим “пусковим механізмом”. – Працюйте над собою – учіться слухати й оволодійте навичками ефективного спілкування, щоб уникнути непорозуміння.
Дев’ять кроків до врегулювання конфлікту між двома антагоністами:
– Вислухайте обидві сторони та зрозумійте їх почуття, погляди, бажання, мотиви тощо. – Дайте обом сторонам вислухати один одного. – Визначте, де саме вони не зрозуміли один одного. – Ставте уточнюючі запитання, щоби зрозуміти істинну причину суперечки. – Спитайте обидві сторони, як вони бачать вирішення конфліктної ситуації. – Визначте, чи підходить рішення, запропоноване однією зі сторін, усім іншим учасникам конфлікту. – Виберіть найкраще рішення. – Допоможіть зберегти обличчя тій стороні, що виграла менше. – Прослідкуйте, чи дійсно запропонована стратегія найефективніша.
Конфлікти неминучі в будь-якій сфері діяльності, але не слід забувати, щовони можуть бути й позитивними. Адже за допомогою конфлікту відбувається своєрідний моніторинг життєдіяльності колективу, створюються умови длявирішення “наболілих” питань, а відтак – відбувається розвиток групи. Так, може виникнути така ситуація, що тільки зашкоджує й руйнує все й уся, але саме тоді слід проявити свої навички лідера та допомогти своїй команді стати краще! Не бійтесь, а вміло та впевнено керуйте конфліктами!
Корисні підказки – це унікальна енциклопедія у мультиках для успішної соціалізації, набуття соціальної компетентності, безпечне входження у соціум.
|
